1. Словник української мови у 20 томах

підпорядкування

ПІДПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. підпорядкува́ти і підпорядкува́тися.

– На тих озерах розводять бобра .. То заповідник республіканського підпорядкування... (М. Чабанівський);

Цей період [розпаду Київської Русі], що обіймає кілька століть, був для нашого народу сповнений страшенних бідувань, особливо з часу підпорядкування духовного життя Польщі єзуїтам (О. Довженко);

Військові мотиви в книгах про сучасну армію промовляють до нас і суворістю армійських звичаїв, і підкресленою строгістю службового підпорядкування (із журн.);

Бровари – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпорядкування — підпорядкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підпорядкування — -я, с. Дія і стан за знач. підпорядкувати і підпорядкуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпорядкування — СУБОРДИНА́ЦІЯ, ПІДПОРЯДКУВА́ННЯ. Словник синонімів української мови
  4. підпорядкування — ПІДПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. підпорядкува́ти і підпорядкува́тися. Бюрократизм означає підпорядкування інтересів справи інтересам кар’єри.. (Ленін, 8, 1970, 336); — На тих озерах розводять бобра.. Словник української мови в 11 томах