підприємець

ПІДПРИЄ́МЕЦЬ, мця, ч.

Людина яка займається безпосередньою, самостійною, систематичною, на власний ризик діяльністю з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку.

В базарні дні Стефанович і Бохановський навантажували свою бричку кружками, лійками, відрами й виїздили торгувати по сусідніх селах і містечках. Бляшаний крам їм постачав одеський підприємець (Ю. Хорунжий);

Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко);

// Організатор вигідних справ, прибуткових операцій.

Пані Капітоліна .. була підприємець крутенький, і випросити в неї самогонки в борг, та ще ціле відро, було ділом не простим (Ю. Смолич);

На сьогодні спрощені схеми реєстрації підприємців працюють у двох районах міста – Голосіївському та Дніпровському (з газ.);

Вітчизняним підприємцям слід активніше .. створювати малі та середні підприємства з виробництва товарів санітарії та гігієни (з газ.);

// Власник підприємства.

Масовим явищем [у 1995 р.] стало ухилення від сплати податків і з боку громадян-підприємців (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підприємець — (організатор прибуткових справ) бізнесмен, ірон. ділок// ділова людина. Словник синонімів Полюги
  2. підприємець — підприє́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. підприємець — Підприє́мець. Господар, господарник. Обширні полонини винаймає ся поодиноким особам (підприємцям), котрі потім беруть за пасовиско великий чинш і принимають много худоби, через що приймлена худоба лиш нидіє (Канюк, 1906, 7) // порівн. рос. Українська літературна мова на Буковині
  4. підприємець — див. хазяїн Словник синонімів Вусика
  5. підприємець — [п'ідприейемеиц'] -мц'а, ор. -мцеим, м. (на) -мцеив'і/-мц'у, мн. -мц'і, -мц'іў Орфоепічний словник української мови
  6. підприємець — -мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. || Організатор вигідних справ, прибуткових операцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. підприємець — (англ. еntrepreneur) людина, яка бере на себе ризик організації нового підприємства або розробки нової ідеї, нової продукції чи нового виду послуг, пропонованих суспільству. Термін введений французьким економістом Рішаром Кантилоном на початку XVIII ст. Економічний словник
  8. підприємець — ПІДПРИЄ́МЕЦЬ (організатор вигідних справ, прибуткових операцій), БІЗНЕСМЕ́Н, ДІЛО́К зневажл., ДІЛЯ́ГА зневажл. (той, хто, спритно ведучи такі справи, вдається до будь-яких засобів для досягнення мети). Словник синонімів української мови
  9. підприємець — Підприє́мець, -є́мця, -мцеві; -є́мці, -мців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. підприємець — ПІДПРИЄ́МЕЦЬ, мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. Основною особливістю новітнього капіталізму є панування монополістичних союзів найбільших підприємців (Ленін, 27, 1972, 357)... Словник української мови в 11 томах
  11. підприємець — рос. предприниматель особа, яка на професійних засадах займається активною підприємницькою діяльністю — приватним виробництвом, торгівлею, посередництвом, наданням послуг відповідно до чинного законодавства. Eкономічна енциклопедія