1. Словник української мови у 20 томах

підпікати

ПІДПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док.; що, розм.

Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням.

Підпекти хліб у печі;

* У порівн. Спина, по якій кілька разів пройшовся перед тим жандарм палицею, горіла, наче її безперестанно підпікали на вогні (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпікати — підпіка́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підпікати — -аю, -аєш, недок., підпекти, -ечу, -ечеш, док., розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпікати — Підпіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; підпекти́, -печу́, -пече́ш; підпі́к, -пекла́, -пекли́; підпі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підпікати — ПІДПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням. Підпекти хліб у печі; *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. підпікати — Підпіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить. Словник української мови Грінченка