підп'ятник
ПІДП'Я́ТНИК, а, ч.
1. техн. Пристрій для опори осі вертикального вала.
Як балансувальник, він займається нині одною роботою – установлює підп'ятник, куди заходить відполірований кінець осі, на якій вмонтована стрілка приладу (П. Автомонов);
При створенні гідрообладнання вирішено складні питання розробки проточної частини насосів-турбін та реверсивних підп'ятників (з наук. літ.).
2. спорт. Пристрій для опори ніг веслувальника у човні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підп'ятник — підп'я́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підп'ятник — -а, ч. 1》 тех. Пристрій для опори осі вертикального вала. 2》 спорт. Пристрій для опори ніг веслувальника у човні. Великий тлумачний словник сучасної мови