1. Словник української мови у 20 томах

підробіток

ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм.

Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2;

// перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.

Де ж це його набрати отих карбованців, коли куди не кинь – гроші і гроші... Гаразд, хоч трапився оцей підробіток – уроки з французької (М. Олійник);

Жити [Арсенові] далі випадковими підробітками не можна (Л. Дмитерко);

Син саме подався до Полтави на підробітки (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підробіток — підробі́ток іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підробіток — -тку, ч., розм. Дія за знач. підробляти, підробити 2). || перев. мн.Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підробіток — ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. Словник синонімів української мови
  4. підробіток — ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм. Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2; // перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота. Словник української мови в 11 томах