підростати

ПІДРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРОСТИ́, ту́, те́ш, док.

Ставати, виростати трохи більшим, вищим, довшим і т. ін. (про людину, тварину, рослину тощо).

Підростають буряки, зеленіють українські поля буряковим листом, як те море зелене (І. Нечуй-Левицький);

Борис підростає, тягнеться вгору (А. Хижняк);

Підростуть У лузі коники, і чуть далеко Сухе тріщання їхнє... (М. Рильський);

Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько (П. Гулак-Артемовський);

* Образно. Здається б, і гаразд було: Вовки полохать перестали, – Так друге лихо підросло: Свої собаки шкодить стали (Л. Глібов);

До вікон подалися селяни, придивляючись, як у далекому полі почала примхливо вививатись і підростати пожежа (М. Стельмах);

// Ставати дорослішим.

[Химка:] Поки я мала була, то боялася не слухатися матері, а стала підростати... Хотілося молодій, як і другим, пожити, часом і погуляти (Панас Мирний);

– Підростеш, дівка, гляди, якась підвернеться, – женись, вчись (О. Довженко);

Підросли хлопці, вже їм було по двадцять років, і кожний дістав свій хліб (А. Калин);

// Жити, виховуючись за певних умов, у певному середовищі.

Народився [Джамбул] і підростав ще в ту епоху, коли під похмурим небом минулого століття гірким словом своїм сміявся Гоголь (П. Тичина);

// перен. Набуваючи знань, досвіду, уміння, ставати на вищий щабель розвитку.

[Очерет:] Міряють і мене, Тонечко, – критики та інші вимірювачі. Середній, кажуть, поет, проте за війну все ж таки ніби підріс (І. Кочерга);

// перен. Поступово збільшуватись величиною, обсягом (про міста, будинки і т. ін.).

День при дні підростали будівлі нового хутора Головатих (С. Добровольський);

Змінилося місто [Заренау], підросло, причепурилося (М. Чабанівський).

◇ (1) Аж [ні́би] підроста́ти – ставати задоволеним, гордим, побачивши, почувши, спостерігши чи сказавши що-небудь приємне.

– У мене ж нема того приданого, яке потрібно тобі, – дивується і непокоїться дівчина. – Дарма, наживемо якось, – аж підростає Левко в своїй щедрості (М. Стельмах);

Неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується: аж ніби підростає одразу, світлішає обличчя (О. Гончар);

(2) Мов (ні́би, на́че і т. ін.) підроста́є і т. ін. / підрі́с (підросла́ і т. ін.) – набувати вигляду задоволення, гордості і т. ін., побачивши, почувши, спостерігши що-небудь приємне.

Неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується: аж ніби підростає одразу, світлішає обличчя (О. Гончар);

– У мене ж нема того приданого, яке потрібно тобі, – дивується й непокоїться дівчина. – Дарма, наживемо якось, – аж підростає Левко в своїй щедрості (М. Стельмах).