підрізаний
ПІДРІ́ЗАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підрі́зати.
Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита, підрізаного серпами (М. Коцюбинський);
Рвонувши під несамовитими вдарами вершника, не встиг [кінь] проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (О. Ільченко);
Все залишнє гілля, що виставлялося над стежками, було підрізане, підстрижене, щоб не лізло .. у вічі, не забороняло гуляти (Панас Мирний);
* У порівн. Пан маршалок .. зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко);
Перед ним і впала [Зінька] на коліна, як підрізана (А. Головко);
// підрі́зано, безос. пред.
Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав'язано (І. Карпенко-Карий);
Комбайнер уважно стежить, щоб не було підрізано коренів та щоб краще очистити гичку (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Зрізаний з якогось боку.
Пароплав кінця XIX – початку XX сторіччя має високий корпус з вертикальним форштевнем і підрізаною кормою (з наук.-попул. літ.).
3. у знач. прикм. Підкорочений, підправлений внаслідок підрізування.
Всі усміхалися, бо Овсій видавався чуднуватим з своєю підрізаною борідкою, та ще підстрижений під макітерку (В. Земляк).
Значення в інших словниках
- підрізаний — підрі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підрізаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підрізати. || підрізано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Зрізаний з якогось боку. 3》 у знач. прикм. Підкорочений, підправлений внаслідок підрізування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підрізаний — ПІДРІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрі́зати. Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита... Словник української мови в 11 томах