1. Словник української мови у 20 томах

підсвічуваний

ПІДСВІ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підсві́чувати 1.

Я стиха гукнув Гречаного, та він не обізвався .. Навіть у темряві, трохи підсвічуваній зорями, було видно, як сорочка на його грудях взялася великою чорною плямою (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсвічуваний — підсві́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови