підсилювач

ПІДСИ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій, прилад для збільшення сили, напруги, потужності чого-небудь (звичайно про радіоапаратуру).

Сучасна велика електронна математична машина має сотні і тисячі мініатюрних і довговічних електронних ламп, кристалічних підсилювачів і випрямлячів (з наук. літ.);

Інна озирнулась: пансіонат освітлений, музика підсилювачів догримлює аж сюди – нічні розваги в самому розпалі (О. Гончар).

△ (1) Резисти́вний підси́лювач – пристрій, навантаженням в анодному колі якого є омічний опір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсилювач — підси́лювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підсилювач — -а, ч. Пристрій, прилад для збільшення сили, напруги, потужності чого-небудь (звичайно про радіоапаратуру). Гідровакуумний підсилювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсилювач — Пристрій для підсилення сигналів, що подаються на його вхід, за рахунок енергії від джерела живлення; п. електричних сигналів завжди має активний елемент (транзистор, тиристор, електронну лампу); використовується, напр., в радіоприймачах. Універсальний словник-енциклопедія
  4. підсилювач — ПІДСИ́ЛЮВАЧ, а, ч. Пристрій, прилад для збільшення сили, напруги, потужності чого-небудь (звичайно про радіоапаратуру). Сучасна велика електронна математична машина має сотні і тисячі мініатюрних і довговічних електронних ламп... Словник української мови в 11 томах