1. Словник української мови у 20 томах

підслухач

ПІДСЛУ́ХАЧ, а, ч.

Те саме, що підслу́хувач.

– Однокрилівці підіслали вивідача й підслухача, – діловито пояснив Купа (О. Ільченко);

Я безсила жінка, ваша раба, обставлена зусібіч підслухачами Ібрагімовими, обплетена сіттю недовіри й підозри, борсаюся, рвуся, а все марно (П. Загребельний);

* Образно. Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підслухач — підслу́хач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підслухач — -а, ч. Те саме, що підслухувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підслухач — ПІДСЛУ́ХАЧ, а, ч. Те саме, що підслу́хувач. — Однокрилівці підіслали вивідача й підслухача, — діловито пояснив Купа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 137); *Образно. Словник української мови в 11 томах