підслухувати

ПІДСЛУ́ХУВАТИ і ПІДСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПІДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без дод.

Потай слухати, прислуховуватися.

Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами (І. Цюпа);

Я впізнав Ромчині кроки. Звичайно, вона підслуховувала і зараз прибіжить до мене радитись (Л. Смілянський);

Вибігали [дівчата] в огород, В вікна підслухали (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підслухувати — підслу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підслухувати — Підслуховувати, підслухати, ходити на підслухи; П. шпигувати; п-к -УЮЧИЙ, що підслухує, звиклий підслухувати, (апарат) підслуховий, для підслухів. Словник синонімів Караванського
  3. підслухувати — див. слухати; стежити Словник синонімів Вусика
  4. підслухувати — і підслуховувати, -ую, -уєш і підслухати, -аю, -аєш, недок., підслухати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Потай слухати, прислуховуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підслухувати — ПІДСЛУ́ХУВАТИ і ПІДСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПІДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Потай слухати, прислуховуватися. Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
  6. підслухувати — Підслу́хувати, -хую, -єш сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187. Словник української мови Грінченка