підсмалювати
ПІДСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., кого, що.
Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити.
– Ух ти! От кабанчик! Ух ти... – Великий ти майстер, – хвалить Вигон Михея, спостерігаючи, як вправно той орудує вогнем, водою і ножем: там підсмалить, там водою скропить, а потім ножем пошкребе (М. Зарудний);
– Бачите, як жінки бояться. Ще доведеться їм волосся підсмалювати та підкурювати їх, щоб перепуд прогнати (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підсмалювати — підсма́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підсмалювати — -юю, -юєш, недок., підсмалити, -малю, -малиш, док., перех. Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підсмалювати — ПІДСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСМАЛИ́ТИ, малю́, ма́лиш, док., перех. Держачи над вогнем, обсмалювати; трохи, злегка смалити. — Ух ти! От кабанчик!... Словник української мови в 11 томах
- підсмалювати — Підсмалювати, -люю, -єш сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143. Словник української мови Грінченка