1. Словник української мови у 20 томах

підстарший

ПІДСТА́РШИЙ, а, е.

За віком найближчий до старшого; наступний за старшим.

Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе (П. Чубинський);

// у знач. ім. підста́рший, шого, ч. Той, хто за віком найближчий до старшого.

На старшого дивилися підстарші (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстарший — підста́рший прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підстарший — -а, -е. За віком найближчий до старшого; наступний за старшим. || у знач. ім. підстарший, -шого, ч. Той, хто за віком найближчий до старшого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстарший — підстарший літній, немолодий (ст): Він вже був трохи підстарший, а філософічні студії зачав так пізно зі спеціяльної причини (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. підстарший — ПІДСТА́РШИЙ, а, е. За віком найближчий до старшого; наступний за старшим. Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе (Чуб., V, 1874, 890); // у знач. ім. підста́рший, шого, ч. Той, хто за віком найближчий до старшого. На старшого дивилися підстарші (Мирний, III, 1954, 186). Словник української мови в 11 томах
  5. підстарший — Підстарший, -а, -е Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Чуб. V. 890. Підстарші дружки. МУЕ. III. 89. Словник української мови Грінченка