підстрибувати

ПІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Робити невеликі стрибки вгору; підскакувати, підплигувати.

Підстрибував [Власов] на носках (Панас Мирний);

Вустимко злякано підстрибує на місці (І. Багмут);

// Злегка підлітати вгору від поштовхів, коливань і т. ін.

Машина швидко котилася підмороженим степом, підстрибуючи на уторованому грейдері (С. Голованівський);

// Дуже здригатися, коливатися.

Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували (С. Голованівський).

2. Пересуватися або наближатися стрибками до кого-, чого-небудь.

Дмитрик весело .. підстрибував по людних улицях міста (М. Коцюбинський);

Глупої ночі, .. присідаючи й підстрибуючи, .. наблизилася до дірки людина (Остап Вишня).

3. тільки недок., перен., розм. Бути рухливим, добре почувати себе.

– Возитиму вас на курорти, щоб до ста років підстрибували... (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстрибувати — підстри́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстрибувати — див. ПІДСКАКУВА ТИ. Словник синонімів Караванського
  3. підстрибувати — див. стрибати; танцювати Словник синонімів Вусика
  4. підстрибувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Робити невеликі стрибки вгору; підскакувати, підплигувати. || Злегка підлітати вгору від поштовхів, коливань і т. ін. || Дуже здригатися, коливатися. 2》 Пересуватися або наближатися стрибками до кого-, чого-небудь. 3》 тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підстрибувати — ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Словник синонімів української мови
  6. підстрибувати — ПІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Робити невеликі стрибки вгору; підскакувати, підплигувати. Підстрибував [Власов] на носках (Мирний, IV, 1955, 127); Вустимко злякано підстрибує на місці (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах
  7. підстрибувати — Підстрибувати, -бую, -єш сов. в. підстрибну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть. Словник української мови Грінченка