1. Словник української мови у 20 томах

підтяжка

ПІДТЯ́ЖКА, и, ж.

1. Дія за знач. підтягти́, підтяга́ти.

2. перев. мн. Пристосування для підтримування штанів; шлейки.

Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник);

Підійшов [Василько] на край лежанки – в полотняних штаненятах з підтяжкою через плече, зупинився (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтяжка — підтя́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підтяжка — [п'ід(')т’ажка] -жкие, д. і м. -т'аз'ц'і, р. мн. -т'ажок Орфоепічний словник української мови
  3. підтяжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підтягти, підтягати. 2》 перев. мн.Пристосування для підтримування штанів; шлейки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтяжка — ПІДТЯ́ЖКИ (пристосування для підтримування штанів), ШЛЕ́ЙКИ. — Культура йде вперед! — Ще й як! Учора наш комірник періщив дружину французькими підтяжками. Замість віжок... (А. Крижанівський); Йон поглядав.. на свої крамні шлейки, що.. Словник синонімів української мови
  5. підтяжка — ПІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. підтягти́, підтяга́ти. 2. перев. мн. Пристосування для підтримування штанів; шлейки. Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. підтяжка — Підтяжка, -ки ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.). Словник української мови Грінченка