1. Словник української мови у 20 томах

підупад

ПІДУПА́Д, у, ч.

1. Те саме, що підупада́ння.

2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь.

Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (П. Грабовський);

Освітлюємо всі питання, .. рішуче боремося з настроями підупаду (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підупад — підупа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підупад — -у, ч. 1》 Те саме, що підупадання. 2》 Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підупад — ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Словник синонімів української мови
  4. підупад — ПІДУПА́Д, у, ч. 1. Те саме, що підупада́ння. 2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (Граб. Словник української мови в 11 томах