1. Словник української мови у 20 томах

підучити

ПІДУЧИ́ТИ див. піду́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підучити — підучи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підучити — див. підучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підучити — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підучити — ПІДУЧИ́ТИ див. піду́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. підучити — Підучити, -ся см. підучувати, -ся. Словник української мови Грінченка