1. Словник української мови у 20 томах

підчитувач

ПІДЧИ́ТУВАЧ, а, ч., спец.

Той, хто здійснює підчитування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підчитувач — підчи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підчитувач — -а, ч., спец. Той, хто здійснює підчитування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підчитувач — ПІДЧИ́ТУВАЧ, а, ч., спец. Той, хто здійснює підчитування. Словник української мови в 11 томах