1. Словник української мови у 20 томах

пілот

ПІЛО́Т, а, ч.

1. Той, хто управляє літальним апаратом.

Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (з навч. літ.);

Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (О. Довженко).

2. Водій боліда, який бере участь у перегонах.

3. інформ. Фільтр електромережі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілот — (водій літака) авіатор, літун, льотчик. Словник синонімів Полюги
  2. пілот — піло́т 1 іменник чоловічого роду, істота водій літального апарата або гоночного автомобіля піло́т 2 іменник чоловічого роду фільтр електромережі Орфографічний словник української мови
  3. пілот — -а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пілот — Летун, див. авіятор Словник чужослів Павло Штепа
  5. пілот — піло́т (франц. pilote, з італ. pilota, від грец. πηδωτης – керманич) льотчик; спеціаліст з керування літальним апаратом (літак, вертоліт, планер, аеростат, дирижабль). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пілот — ЛЬО́ТЧИК (водій літака), ПІЛО́Т, АВІА́ТОР, ЛІТУ́Н. Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (О. Ільченко); Літак ставав живою істотою, а мозгом і серцем його був спокійний пілот Волох (В. Собко); Сашко Птаха.. Словник синонімів української мови
  7. пілот — Піло́т, -та; -ло́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пілот — ПІЛО́Т, а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (Довж., Зач. Десна, 1957, 66). Словник української мови в 11 томах