пілюля

ПІЛЮ́ЛЯ, і, ж.

Тверда кулька з лікувальної речовини.

Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Ю. Яновський);

// перен. Щось образливе, кривдне для кого-небудь.

Публіка взяла його під свою оборону від Савченкових, антизанепадницьких пілюль (Б. Антоненко-Давидович).

◇ (1) Гірка́ пілю́ля – що-небудь неприємне, прикре.

Судячи зі здивованих поглядів мовчазної групи погноблених людей,.. для Андрія таки була тут приготована гірка пілюля. Але минула. Йому дали спокій (І. Багряний);

Суперечки про літературну якість “Сонячної машини” один час загострилися .. це значило дістати досить гірку пілюлю і то без звичайної позолоти – “дружній шарж” (М. Зеров);

Золоти́ти (підсоло́джувати) / позолоти́ти (підсолоди́ти) пілю́лю (пігу́лку) див. золоти́ти;

Ковта́ти пілю́лі див. ковта́ти;

Підно́сити / піднести́ пілю́лю див. підно́сити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілюля — пілю́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пілюля — [п'іл'ул'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
  3. пілюля — -і, ж. 1》 Тверда кулька з лікувальної речовини. || перен. Щось образливе, кривдне для кого-небудь. Гірка пілюля. 2》 Лікувальний порошок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пілюля — Пігулька, облатка, див. капсуля Словник чужослів Павло Штепа
  5. пілюля — золоти́ти / позолоти́ти пілю́лю. Зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь прикрість, образу. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство у нас буде трохи відмінне від Львівського (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
  6. пілюля — ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів. Словник синонімів української мови
  7. пілюля — Пілю́ля, -лі, -лею; -лю́лі, -лю́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пілюля — ПІЛЮ́ЛЯ, і, ж. Тверда кулька з лікувальної речовини. Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Ю. Янов., Вершники, 1939, 84); Капіталістична економіка — дряхліючий старик... Словник української мови в 11 томах