піна

ПІ́НА, и, ж.

1. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін.

Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (І. Нечуй-Левицький);

Казанок піниться, кипить, запливає жовтуватою піною (П. Колесник);

* Образно. В загратоване вікно цідився ранок синювато-блідою піною (І. Микитенко);

* У порівн. На ниві саме біло-рожевою піною квітувала гречка (М. Стельмах).

2. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена звичайно при збиванні мильного розчину.

На півострові Флорида росте так зване “мильне дерево”. Його дозрілі плоди, якщо їх розтерти, утворюють піну (з газ.);

* У порівн. У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка (А. Шиян);

// Велика кількість поту, що покриває розгарячілого коня у вигляді білих пластівців.

Конята вкрились піною, задихались (І. Франко).

3. Пузирчаста слина, що з'являється у людини або тварини від перевтоми, захворювання, а також під впливом гніву, злоби і т. ін.

Івася неначе що кинуло, він підвівся і .. почав рвати, кривава піна тяглася довгою стьожкою з його рота (Панас Мирний);

Пазя аж затрусилася з люті. Маленькі очі її заіскрились, а на губах показалася піна (Л. Мартович);

Кінь важко дихав, з рота падала кривава піна (М. Руденко).

◇ (1) Аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.)дуже сильно, у великій мірі.

Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів);

Сама стикнулась у посольстві Німеччини з грубою Тітонькою. Вона просто скажена, грубить, кричить піна з рота летить (з газ.);

(2) З пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл. – гаряче, з великим запалом.

Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його .. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський);

Джус зірвався з піною біля рота відомстити за товариша, але його держало двадцять рук (Г. Хоткевич);

Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піна — (пухирчаста маса на рідині) пінява, шумовиння, шумовина, (на кип'ячій воді) накип. Словник синонімів Полюги
  2. піна — пі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. піна — (на рідині) шум, шумовиння; (на губах) слина. Словник синонімів Караванського
  4. піна — -и, ж. 1》 Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. 2》 Непрозора легка пузирчаста маса, утворена зазвичай при збиванні мильного розчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піна — (коня) мило (пива) шума, шум, шумовина (хвилі) пиня Словник чужослів Павло Штепа
  6. піна — аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів). з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл. Фразеологічний словник української мови
  7. піна — ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НА рідше; НА́КИП, КИП'ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини). Словник синонімів української мови
  8. піна — ПІ́НА, и, ж. 1. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. піна — Піна, -ни ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19. Словник української мови Грінченка