1. Словник української мови у 20 томах

піропатрон

ПІРОПАТРО́Н, а, ч.

Трубка, що наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піропатрон — піропатро́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піропатрон — -а, ч. Трубка, яка наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піропатрон — піропатро́н [від піро... і патрон (2)] трубка з порохом, підриванням якої приводять у дію деякі пристрої (напр., катапульти) на літальних або інших апаратах. Словник іншомовних слів Мельничука