1. Словник української мови у 20 томах

пір'ячко

ПІ́Р'ЯЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до пі́р'я.

Ой, летіла горлиця через сад, .. Розпустила пір'ячко на ввесь сад (з народної пісні);

[Марина:] Взяла б пір'ячко скубти або вовну прясти (М. Кропивницький);

Почав [горобчик] .. пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Леся Українка);

* У порівн. Вона застудилася в шторм, що кидав чайку, мов пір'ячко (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пір'ячко — пі́р'ячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пір'ячко — -а, с. Зменш.-пестл. до пір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пір'ячко — Пір'ячко, -ка с. 1) ум. отъ пір'я. Перышки. Іди, іди, куріпочко, додому, та не давай пір'ячка нікому. Мет. 122. 2) Зелень чеснока, лука. Вас. 204. Словник української мови Грінченка