1. Словник української мови у 20 томах

пістончик

ПІСТО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до пісто́н.

Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Я. Гримайло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пістончик — пісто́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пістончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пістон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пістончик — ПІСТО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пісто́н. Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Грим., Кавалер.., 1955, 103). Словник української мови в 11 томах