піфагорійський
ПІФАГОРІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до піфагорі́єць.
Пентаграма стала улюбленою фігурою релігійних мракобісів темного середньовіччя; вони вбачали в ній, за прикладом піфагорійських містиків, якусь надприродну силу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піфагорійський — піфагорі́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- піфагорійський — -а, -е. Прикм. до піфагорієць. Піфагорійська кома; Піфагорійський стрій, муз. — математичне обґрунтування висотних співвідношень ступенів звукоряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піфагорійський — ПІФАГОРІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до піфагорі́єць. Пентаграма стала улюбленою фігурою релігійних мракобісів темного середньовіччя; вони вбачали в ній, за прикладом піфагорійських містиків, якусь надприродну силу (Знання.., 4, 1966, 22). Словник української мови в 11 томах