піщаний
ПІЩА́НИЙ, а, е.
1. Який складається з піску.
Правий бік Дніпра, скутий скелями і вкритий одвічним лісом, неначе біг до нас назустріч, а лівий, .. як рута, зеленів, одмічаючись од блакитної річки піщаною полосою (О. Стороженко);
“Там, певно, добре купатися: вода чиста, дно піщане. Піду!” Христя спускається з гори (Панас Мирний);
Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми (П. Колесник).
2. Який містить у собі багато піску.
На піщаних ґрунтах Полісся в міжряддя кукурудзи можна підсівати кормовий люпин (з наук. літ.);
Пара конячин ледве тягли наш віз, що аж сичав по піщаній дорозі (Олесь Досвітній).
3. Який росте, живе на піску, в пісках.
Схили засівали сумішшю стоколоса безостого та еспарцету піщаного (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піщаний — піща́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- піщаний — -а, -е. 1》 Який складається з піску. 2》 Який містить багато піску. 3》 Який росте, живе на піску, в пісках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піщаний — Піща́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піщаний — ПІЩА́НИЙ, а, е. 1. Який складається з піску. Правий бік Дніпра, скутий скелями і вкритий одвічним лісом, неначе біг до нас назустріч, а лівий,.. як рута, зеленів, одмічаючись од блакитної річки піщаною полосою (Стор. Словник української мови в 11 томах