п'ядениця
П'ЯДЕНИ́ЦЯ, і, ж.
Те саме, що п'яду́н.
Гусінь п'ядениць рухається, ніби вимірюючи шлях довжини власного тіла; висячи нерухомо вони нагадують гілку дерева (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me