п'ядениця

П'ЯДЕНИ́ЦЯ, і, ж.

Те саме, що п'яду́н.

Гусінь п'ядениць рухається, ніби вимірюючи шлях довжини власного тіла; висячи нерухомо вони нагадують гілку дерева (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me