п'яльці
П'Я́ЛЬЦІ, ів, П'Я́ЛЬЦЯ, лець, мн.
Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина.
Як навіжена, кидалася Настя по тісному гарему, натикалася на подушки і п'яльці, розкидані по килимах (З. Тулуб);
На шовкову тканину, натягнену на дерев'яні п'яльці, лягають різноколірні фарби. Художниця робить своє діло впевнено, вправно (з газ.);
Купи мені, моя мати, .. мальовані п'яльця, Щоб вишити козаченьку червоні рукавця (П. Чубинський);
Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях, ніхто рівніше не виводив прутика (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'яльці — п'я́льці множинний іменник Орфографічний словник української мови
- п'яльці — -ів, п'яльця, -лець, мн. Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'яльці — П'я́льці и п'я́льця, -ців м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201. Словник української мови Грінченка