п'яльці

П'Я́ЛЬЦІ, ів, П'Я́ЛЬЦЯ, лець, мн.

Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина.

Як навіжена, кидалася Настя по тісному гарему, натикалася на подушки і п'яльці, розкидані по килимах (З. Тулуб);

На шовкову тканину, натягнену на дерев'яні п'яльці, лягають різноколірні фарби. Художниця робить своє діло впевнено, вправно (з газ.);

Купи мені, моя мати, .. мальовані п'яльця, Щоб вишити козаченьку червоні рукавця (П. Чубинський);

Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях, ніхто рівніше не виводив прутика (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'яльці — п'я́льці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. п'яльці — -ів, п'яльця, -лець, мн. Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'яльці — П'я́льці и п'я́льця, -ців м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201. Словник української мови Грінченка