п'янливий
П'ЯНЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що п'янки́й.
Купець осушив ковша, крекнув, витер вуса, пожбурив медоварові великого шкіряного гамана. – Закупаю весь мед, бо добрий вельми і п'янливий (П. Загребельний);
Акація .. під вечір густо, солодко запахла, і парка, п'янлива млость, як перед дощем, розливаючись, потяглася понад землею (О. Гончар);
А легіт розхлюпував довкола п'янливий запах кропу (І. Нижник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'янливий — п'янли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- п'янливий — -а, -е. Те саме, що п'янкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'янливий — П'ЯНКИ́Й (про напій — який приводить у стан сп'яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П'Я́НИЙ, П'ЯНЛИ́ВИЙ рідше, П'ЯНЮ́ЧИЙ рідше. Перед нами ситі страви й запашне вино п'янке (М. Терещенко); Прозора шклянка кришталева, Вино, червоне і хмільне... (М. Словник синонімів української мови