п'ястук

П'ЯСТУ́К, а́, ч., розм.

Те саме, що кула́к.

Вона з цілою своєю силою вдарила його п'ястуком в рам'я (О. Кобилянська);

Чує [Іван], як п'ястуки скорчилися нервово – аж нігті впилися в тіло, чує, як зуби заскреготали (А. Крушельницький);

Стиснуті пальці тримали золоті громові стріли. Здавалось: загрожує стиснутим п'ястуком (Н. Королева);

В одній ущелені він надибав старого ченця, який сидів над прірвою біля отвору печери і гаряче молився, б'ючи себе п'ястуком у запалі кощаві груди (О. Бердник);

Князь .. говорив, уникаючи зустрічатися поглядами, а через те й не бачив, як міняється обличчя лицяря, як пальці його стислися в п'ястуки (Ю. Винничук).