п'ятдесятилітній

П'ЯТДЕСЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є.

Те саме, що п'ятдесятирі́чний.

Для товариства “Просвіта” написав я в 1898 р., в році п'ятдесятилітнього ювілею скасування панщини в Галичині, популярну, але наскрізь наукову історію панщини (І. Франко);

– Головонька ж моя: все волосся мені збила! – сердито додала Орися. – Так тобі й треба, щоб не задавалась. Подумаєш, міркує, як п'ятдесятилітня мамаша. І так ото розвпажно й споківйно (М. Івченко).