п'ятдесятка

П'ЯТДЕСЯ́ТКА, и, ж., розм.

1. Назва цифри і числа 50.

2. П'ятдесят років.

Чоловік уже в літах був – Перебіг за п'ятдесятку (І. Франко);

Був земляк огрядним чолов'ягою, вже, мабуть, за п'ятдесятку (П. Загребельний);

Пані спералась рукою на рамено доїжджаючого, другою вхопилась кульбаки, діткнулась підставлених рук одною ногою й несподівано легким черком, як на її п'ятдесятку, всіла в сідло (Н. Королева).

3. Монета або купюра вартістю в п'ятдесят грошових одиниць.

Коли на пропозицію одного з гостей пані Іванська стала збирати жертви на будову театру, вуйко Дорко кинув на тацю новісіньку п'ятдесятку (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятдесятка — п'ятдеся́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. п'ятдесятка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 50. 2》 розм. 50 років. 3》 розм. Монета або купюра вартістю в 50 грошових одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятдесятка — (-и) ж.; жрм. П'ятдесят років. Теті Роксоляні під п'ятдесятку і, як мені шепнула Ліда, вона ще не грана. Ну що ж, її цнотливість цілком на сумлінні Лідиного батька (Ю. Винничук, Обід). Словник жарґонної лексики української мови
  4. п'ятдесятка — П'ятдеся́тка, -ки ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех. Словник української мови Грінченка