п'ятиголовий

П'ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е.

1. Який має п'ять голів.

П'ятиголова казкова потвора.

2. рідко. Те саме, що п'ятиба́нний.

Рідко, може єсть на Вкраїні добра людина, щоб їзжила вік, та не була в Києві. А вже хто був, то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзигарками дзвіницю, муровану кругом ограду, ту п'ятиголову, пишно, з переднього лиця, розмальовану церкву (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятиголовий — п'ятиголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. п'ятиголовий — -а, -е. Який має п'ять голів. П'ятиголова казкова потвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятиголовий — П'ятиголовий, -а, -е Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81. Словник української мови Грінченка