п'ятий

П'Я́ТИЙ, а, е.

Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику п'ять.

Так дбає, як пес про п'яту ногу (приказка);

Уже третій, і четвертий, І п'ятий минає Немалий рік, а Степана Немає, немає (Т. Шевченко);

Всі говорили, що він здібний і повинен учитися. Якщо четверо працюватимуть, то на п'ятого зароблять (М. Ю. Тарновський);

// у знач. ім. п'я́та, тої, ж. Година, що настає після четвертої. Пові́тряний (п'я́тий, голуби́й і т. ін.) океа́н див. океа́н;

Потрі́бно, як соба́ці п'я́та нога́ (як соба́ці здра́стуйте, як торі́шній сніг і т. ін.) див. потрі́бно.

◇ Потрі́бний (потрі́бен), як соба́ці п'я́та нога́ (як торі́шній сніг, як п'я́те ко́лесо до во́за і т. ін.) див. потрі́бний;

П'я́та коло́на див. коло́на;

П'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.), див. ко́лесо;

(1) П'я́те че́рез деся́те:

а) не все підряд, дещо; поверхово, вибірково.

І знов .. силкувався Якимко постерегти тяму тієї чудної для українця мови, і знов він постерегав тільки п'яте через десяте! (І. Нечуй-Левицький);

б) не повністю, плутано.

Касій п'яте через десяте розповів йому правду (І. Микитенко);

– Нечистий, коли подумаю, підвів, – і Левко, тремтячи й косуючи то на братів, то на хлібину, розповів п'яте через десяте про все (М. Стельмах);

в) зовсім мало, трохи.

Почав [Плужник] розпитувати: давно з колгоспу?.. Що там?.. Аж засмутився, що студент знає тільки п'яте через десяте, і то з листів (Я. Гримайло);

г) поспіхом, похапцем.

Поснідавши п'яте через десяте, Микола одягнувся, вхопив ранець з книжками і вибіг з хати (В. Гжицький).