п'ятикупольний

П'ЯТИКУ́ПОЛЬНИЙ, а, е.

Те саме, що п'ятиба́нний.

Монастир [Видубицький] надбав сучасного вигляду у ХVIII столітті, коли п'ятикупольний Георгіївський собор, трапезна і дзвіниця були збудовані у стилі українського бароко (із журн.);

П'ятикупольний мавзолей з чотирма мінаретами на кутах було збудовано як пам'ятник коханню і присвячено дружині Шах-Джахана (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятикупольний — -а, -е. Який має п'ять куполів. Великий тлумачний словник сучасної мови