п'ятилітній
П'ЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є.
Те саме, що п'ятирі́чний.
Зосталась бабуся Настя з п'ятилітньою Галею, як на льоду. Ні тобі сили, ні хліба, ні грошей на прожиток (П. Козланюк);
П'ятилітній Гарянюк притиснув до батька свою голову й завмер від страху (Б. Антоненко-Давидович);
Миттю пригнали гладкого вола п'ятилітнього з поля, Шкуру всю геть облупили, а тушу почетвертували (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Тіпнувсь Лесь. О, так, він одразу згадав ту п'ятилітньої давності розмову (І. Нижник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'ятилітній — п'ятилі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- п'ятилітній — -я, -є. Те саме, що п'ятирічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'ятилітній — П'ятирічний Словник чужослів Павло Штепа
- п'ятилітній — П'ятилітній, -я, -є Пятилѣтній. Желех. Словник української мови Грінченка