п'ятирічка

П'ЯТИРІ́ЧКА, и, ж.

1. іст. П'ятирічний план розвитку народного господарства колишнього СРСР та в деяких інших країнах, а також період, охоплюваний цим планом.

Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! – До пустель, каналу й річки наші славні п'ятирічки – мовби до дітей, до своїх дітей (П. Тичина);

– Нині інженери Петров і Каргат розробляють низку заходів, які дозволять нам ліквідувати відставання заводу від темпів п'ятирічки (Ю. Шовкопляс).

2. розм. Те саме, що п'ятирі́ччя 1.

Але все-таки почував і гордість. Виходить, він справедливо може пишатися, що додержує кроку темпів життя і що третій рік п'ятирічки теж є вирішальний у здійснені його особистого плану! (В. Підмогильний).

3. розм., заст. П'ятирічна школа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятирічка — п'ятирі́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. п'ятирічка — -и, ж., іст. 1》 П'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР; період, охоплюваний цим планом. 2》 розм. Те саме, що п'ятиріччя 1). Великий тлумачний словник сучасної мови