п'ятнадцятий

П'ЯТНА́ДЦЯТИЙ, а, е.

Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику п'ятна́дцять.

Діло зладилось. Згодилися молотити за п'ятнадцяту коробку (Ганна Барвінок);

Служив він з п'ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (А. Головко);

П'ятнадцятої весни Галя скінчила свою науку в дівочій школі при одному монастирі й на осінь того ж року пішла вже за вчительку в школу грамоти в маленькому сельці Коритищі (С. Васильченко);

Євгенові йшов п'ятнадцятий, а Йосип сидів у гімназії переростком (Б. Харчук);

Ніби не тільки мозок, а все тіло слухає, дивиться на барвисте й пишне життя природи, всмоктує його в себе, п'є пахощі землі й проміння неба. Тільки на п'ятнадцятій верстві такої проходки треба мати дужі ноги (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятнадцятий — п'ятна́дцятий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. п'ятнадцятий — -а, -е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника п'ятнадцять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятнадцятий — П'ятнадцятий, -а, -е Пятнадцатый. Словник української мови Грінченка