п'ятсотліття
П'ЯТСОТЛІ́ТТЯ, я, с.
Те саме, що п'ятсотрі́ччя.
За однією з версій, з умерлого фенікса виповзає черв'як, що у промінні сонця перетворюється на нового фенікса; за іншою – найпопулярнішою – через кожне п'ятсотліття фенікс спалює себе, але вилітає з полум'я відродженим (з наук.-попул. літ.);
Інтерес людства до “круглих” дат є загальновідомим. Подібно до того, як деякі люди по-особливому ставляться до своїх ювілеїв, так само й цивілізації, об'єднані одним літочисленням, з особливою пишнотою схильні святкувати “століття”, “п'ятсотліття”, “тисячоліття” тощо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'ятсотліття — п'ятсотлі́ття іменник середнього роду 500-лі́ття Орфографічний словник української мови
- п'ятсотліття — (500-ліття), -я, с. 1》 Проміжок часу, строк у п'ятсот років. 2》 Річниця чого-небудь, що відбулося чи розпочалося п'ятсот років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови