п'ятсотліття

П'ЯТСОТЛІ́ТТЯ, я, с.

Те саме, що п'ятсотрі́ччя.

За однією з версій, з умерлого фенікса виповзає черв'як, що у промінні сонця перетворюється на нового фенікса; за іншою – найпопулярнішою – через кожне п'ятсотліття фенікс спалює себе, але вилітає з полум'я відродженим (з наук.-попул. літ.);

Інтерес людства до “круглих” дат є загальновідомим. Подібно до того, як деякі люди по-особливому ставляться до своїх ювілеїв, так само й цивілізації, об'єднані одним літочисленням, з особливою пишнотою схильні святкувати “століття”, “п'ятсотліття”, “тисячоліття” тощо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятсотліття — п'ятсотлі́ття іменник середнього роду 500-лі́ття Орфографічний словник української мови
  2. п'ятсотліття — (500-ліття), -я, с. 1》 Проміжок часу, строк у п'ятсот років. 2》 Річниця чого-небудь, що відбулося чи розпочалося п'ятсот років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови