1. Словник української мови у 20 томах

радикуліт

РАДИКУЛІ́Т, у, ч.

Запалення корінців спинномозкових нервів у людини.

На грязьових курортах успішно лікують .. радикуліти (з наук.-попул. літ.);

Казали, що радикуліт аж згорбатив його (Яків Баш).

△ (1) Попере́ковий радикулі́т – радикуліт, при якому запалюються корінці спинномозкових нервів нижче пояса.

Перше вдале коректування (вправлення міжхребетного диска) при поперековому радикуліті. Радість незрівнянна (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радикуліт — радикулі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радикуліт — -у, ч., мед. Запалення корінців спинномозкових нервів у людини. Дискогенний радикуліт — радикуліт, який виникає при остеохондрозі хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радикуліт — радикулі́т (від лат. radicula – корінець) захворювання корінців спинномозкових нервів у людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радикуліт — РАДИКУЛІ́Т, у, ч. Запалення корінців спинномозкових нервів у людини. На грязьових курортах успішно лікують.. радикуліти (Наука.., 7, 1956, 13); Казали, що радикуліт аж згорбатив його (Баш, Надія, 1960, 233). Словник української мови в 11 томах