радіозв'язок

РАДІОЗВ'ЯЗО́К, зку́, ч.

Передавання та приймання повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль; зв'язок по радіо.

Підтримуючи радіозв'язок з бригадами, Зоя мовби стає на деякий час тим осередком, де схрещуються розбурхані пристрасті багатьох розпалених працею людей – бригадирів, механіків, обліковців (О. Гончар);

При груповому космічному польоті вперше було здійснено двосторонній радіозв'язок між космічними кораблями (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіозв'язок — радіозв'язо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіозв'язок — -зку, ч. Передавання та приймання повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль; зв'язок по радіо. Великий тлумачний словник сучасної мови