радіопротектор
РАДІОПРОТЕ́КТОР, а, ч., хім.
Хімічна сполука, що підвищує стійкість організму до впливу іонізувальних випромінювань; радіозахисний засіб.
В умовах екологічного забруднення особливого значення набувають радіопротектори, зокрема пектин (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіопротектор — радіопроте́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіопротектор — -а, ч. Речовина, що служить хімічним захистом від іонізуючої радіації та застосовується в радіобіології. Великий тлумачний словник сучасної мови