радіотелескоп

РАДІОТЕЛЕСКО́П, а, ч.

Пристрій для вивчення радіохвиль, що відходять від космічних об'єктів.

Раідотелескопи, які вловлюють електромагнітні хвилі, випромінювані Сонцем, Місяцем та іншими небесними тілами, збагатили наші уявлення про всесвіт (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіотелескоп — радіотелеско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіотелескоп — -а, ч. Пристрій для вивчення радіохвиль, що відходять від космічних об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіотелескоп — радіотелеско́п (від радіо... і телескоп) астрономічний інструмент для дослідження радіохвиль, які надходять від космічних об’єктів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радіотелескоп — Астрономічний прилад для прийому космічного радіовипромінювання. Універсальний словник-енциклопедія
  5. радіотелескоп — РАДІОТЕЛЕСКО́П, а, ч. Пристрій для вивчення радіохвиль, що відходять від космічних об’єктів. Радіотелескопи, які вловлюють електромагнітні хвилі, випромінювані Сонцем, Місяцем та іншими небесними тілами, збагатили наші уявлення про всесвіт (Наука… 3, 1959 19). Словник української мови в 11 томах