1. Словник української мови у 20 томах

радіотрансляційний

РАДІОТРАНСЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до радіотрансляції.

Радіотрансляційний вузол;

Телефон широко застосовують у радіотрансляційній, радіолокаційній, телевізійній та електронно-обчислювальній апаратурі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіотрансляційний — радіотрансляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. радіотрансляційний — -а, -е. Стос. до радіотрансляції. Радіотрансляційний вузол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіотрансляційний — радіотрансляці́йний (від радіо... і трансляція) пов’язаний з прийманням радіомовних передач від радіостанції, підсиленням і передаванням їх далі. Див. також радіорелейний. ¤ Р. вузол – комплекс апаратури для передавання радіомовних програм по проводах. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радіотрансляційний — РАДІОТРАНСЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до радіотрансляції. Радіотрансляційний вузол. Словник української мови в 11 томах