районувати
РАЙОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. Робити поділ певної території на райони (адміністративні, промислові, економічні, фізико-географічні і т. ін.).
Останнім часом Полісся районують з урахуванням адміністративного поділу (з наук. літ.).
2. спец. Виводити або впроваджувати, розподіляти по районах нові сорти рослин, найбільш пристосовані до умов певних фізико-географічних районів.
Кращі сорти, які успішно витримали випробування в даному районі.., рекомендуються для вирощування, тобто їх районують (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- районувати — районува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- районувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Робити поділ певної території на райони (адміністративні, економічні й т. ін.). 2》 спец. Виводити або впроваджувати, розподіляти по районах нові сорти рослин, найбільш пристосовані до умов певних фізико-географічних районів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- районувати — Районува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- районувати — РАЙОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Робити поділ певної території на райони (адміністративні, промислові, економічні, фізико-географічні і т. ін.). 2. спец. Словник української мови в 11 томах