рака

РА́КА, и, ж.

Велика кам'яна гробниця для зберігання останків тих, кого християнська церква визнавала святими.

Монастирський підвал. Старі хрести, рака з “мощами”, ікони та інший зужитий церковний інвентар (І. Микитенко);

Як відомо з літописних та літературних джерел, мощі Бориса і Гліба до нашестя Батия знаходились у Борисоглібській церкві у кам'яних гробницях, що називаються раками (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рака — ра́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рака — I -и, ж. Велика кам'яна гробниця для зберігання останків тих, кого християнська церква визнавала святими. II див. раком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рака — Труна святого Словник чужослів Павло Штепа
  4. рака — Гробниця з мощами святого Словник застарілих та маловживаних слів
  5. рака — РА́КА, и, ж., заст. Велика кам’яна гробниця для зберігання останків тих, кого християнська церква визнавала святими. Монастирський підвал. Старі хрести, рака з «мощами», ікони та інший зужитий церковний інвентар (Мик. Словник української мови в 11 томах
  6. рака — (лат.) Гробниця, скриня з мощами святого, подібна до саркофага чи архітектурної споруди. Встановлювалася у приміщенні християнського храму. Архітектура і монументальне мистецтво