раковина

РА́КОВИНА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що черепа́шка 1, 2.

Молодіж сільська гуляє .. Одні навзаводи біжать, а другі Крутії танці водять, ті збирають Блискучі раковини над водою (І. Франко);

Традиційне заняття першого дня для моряків, які прибули в Дакар, – відвідати пляж. Тут можна зібрати екзотичні великі раковини (із журн.);

* У порівн. “Мирний” [корабель] опинився у вузькому коридорі поміж двома величезними айсбергами з одвісними стінами .. Чи пройде “Мирний” поміж Сциллою і Харібдою, чи зімкнуться вони й розчавлять його, як маленьку раковину? (О. Довженко).

2. Частина зовнішнього вуха в людини й ссавців.

Через несиметричну форму голови і вушних раковин диференціація горизонтальних напрямів точніша, ніж вертикальних (з наук. літ.);

Вушні раковини [у бобрів] мають мускули, які при пірнанні сплющуються, не допускаючи проникнення води (з наук.-попул. літ.).

3. Керамічна або металева посудина під водопровідним краном.

Стукнула щітка вбиральниці об підлогу, гримнуло відро об раковину і в порожнє, лунке залізо дзвінко задзюрчав струмінь води (Ю. Смолич).

4. спец. Порожнина в металі, гіпсі й т. ін., що утворюється при їх переході з рідкого стану у твердий.

Перед тим як приступити до розмітки, заготівку старанно оглядають, перевіряючи, чи немає на ній раковин, тріщин, перекосів та інших дефектів, що перешкоджають виготовленню з неї деталі встановлених розмірів і високої якості (з навч. літ.);

Раніше конструктори не довіряли литим виробам, гадаючи, що в них можуть виявитися тріщини, раковини та інші вади (з газ.).

△ (1) Вушна́ ра́ковина – те саме, що ву́хо 1.

У повітрі з'явилось щось нове – дивний звук, наднизька вібрація, відчутна лобовою кісткою і легким коливанням повітря у вушній раковині (Любко Дереш);

Слід регулярно старанно мити вушні раковини і складки шкіри за ними (з навч. літ.);

Слух у більшості ссавців також добре розвинений, цьому сприяють вушні раковини, .. які уловлюють звук (з наук. літ.).