ракурс
РА́КУ́РС, у, ч.
Перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що приводить до зміни їхніх звичних обрисів.
Примруживши очі, вдивлявся [Роман Петрович] в обличчя, потім знову всідався на пеньок і знову креслив дівочу голову, але вже в іншому ракурсі (В. Козаченко);
// фот., кін. Незвична для ока перспектива зображення предмета, спричинена непаралельністю площини світлочутливого шару фотоматеріалу до площини, в якій розташований предмет.
Той самий кадр знімається кілька разів, у різних ракурсах, інколи навіть з деякими змінами характеру виконання, з корективами мізансцени (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ракурс — раку́рс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ракурс — [ракурс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- ракурс — -у, ч. 1》 Перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що призводить до зміни їхніх звичних обрисів. || фот., кін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ракурс — ра́курс (франц. raccourci, букв. – вкорочений) вигляд різних предметів, фігур, архітектурних форм у перспективі, що спричинює зміну їхніх звичайних обрисів. Словник іншомовних слів Мельничука
- ракурс — РАКУ́РС, у, ч. Перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що призводить до зміни їхніх звичних обрисів. Словник української мови в 11 томах
- ракурс — (фр. — скорочувати) Зображення речі, предмета, фігури в перспективі, із зменшенням віддалених частин. Вигляд кута споруди, внаслідок чого можуть сприйматися кілька фасадів. Архітектура і монументальне мистецтво