1. Словник української мови у 20 томах

ракша

РА́КША, і, ж.

Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша.

Улітку стілько тут було птиці і якої тілько не було? Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці, а горобців? (Панас Мирний);

Блакитна ракша верескне, задирчить і майне в кущі, як у воду (Ю. Яновський);

З-за печі вилетів синій з коричневими западинами птах, трохи менший за галку і на нижчих ногах .. Звичайно, я відразу впізнав ракшу (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ракша — Ра́кша іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. ракша — -і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ракша — РА́КША орн., СИВОРА́КША, СИВОРА́К діал. Над урвищем метнулась блакитнопера ракша, лишаючи в повітрі райдужний слід (О. Донченко); Над головою вже вистукував дятел, і когось кликала сиворакша (О. Десняк). Словник синонімів української мови
  4. ракша — РА́КША, і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша. Улітку стілько тут було птиці і якої тілько не було? Солов’ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці, а горобців?... Словник української мови в 11 томах
  5. ракша — Ракша, -ші ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029. Словник української мови Грінченка