рамка

РА́МКА, и, ж.

1. Зменш. до ра́ма 2.

На стінах висіло багато образів, невеликих картинок у чорних узеньких рамках (І. Нечуй-Левицький);

Він хутко витяг з-під столу дубову рамку (П. Панч).

2. Те саме, що ра́ма 2.

Дорош .. розглядав фотографії на стіні, заведені в одну велику рамку (Григорій Тютюнник);

Від ставу, що вправлений у рамці з кучерявих верб, розмальованому лататтям і лепехою, – хлюпання весел (А. Головко);

Ведмідь визирав з малинового куща, голова його була в зеленій рамці листя (О. Донченко);

* У порівн. Чоловік наполохано обертається і у віконному одвірку, мов у рамці, бачить голову й плечі Терентія Плачинди (М. Стельмах).

3. Те саме, що ра́ма 3.

Багаторазовий затиск виробів за допомогою гідропласта знаходить застосування при конструюванні пристроїв – рамок для плоскошліфувальних робіт (з навч. літ.);

Поки бджоли п'ють мед, пасічник швидко, але не поспішаючи, один за одним виймає з вулика і оглядає стільники в легких дерев'яних рамках (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Він відчув, як свіжі думки по-новому розкривали йому саме слово – земля. Ота його безталанна, защеплена куркульськими ланами десятинка, яка, наче воскова рамка, щороку танула болючими скибами і кривавими клинцями навіки відвалювалася на поля дукачів (М. Стельмах).

4. військ. Пристрій на стволі вогнепальної зброї для прицілу.

– З парабелума? – недовірливо перепитав Франц. – Ставлю мундштук. Але умова: з одного пострілу! – Гаразд! – погодився Мюльнер і, витягши пістолет, підняв прицільну рамку на відмітку “300” (І. Багмут).

5. перев. мн., перен. Певні межі, в яких що-небудь відбувається, розміщується і т. ін.

Кипуча, невгомонна натура Франкова не могла вміститися в рамки самої літературної роботи (М. Коцюбинський);

Через непередбачену перерву в навчанні, яка тривала понад два тижні, викладачі не можуть укластися в рамки встановленої програми (П. Колесник).